Карибські острови remont-pc.com.ua/
Випадково, чесне слово, на мене
звалилася безкоштовна путівка в круїз по Карибських
островах. Я сама не вірила до тих пір, поки моя нога
не вступила на палубу круїзного 18-ти поверхового
морського лайнера. Я ходила і не вірила: невже це все
зі мною? З 4-го по 7-ю палуби палуби, де знаходяться
ресторани, кафе, магазини, казино, концертний зал і бог
знає, що ще. А вище, включаючи 14-ю житлові палуби,
15, 16, 17, 18- буфети, басейни, кінотеатр під
відкритим небом, тренажерний зал, косметичні та перукарські
салони.
Для оплаты коммуналки теперь можно оформить онлайн займ на сайте jkg-portal.com.ua на самых выгодных условиях на сегодняшний день.
Коротше, відразу згадується старий анекдот
часів застою з приводу виходу в життя літака ІЛ-96,
коли стюардеса говорить: "але як ця вся" хренотеть
"злетить я не знаю". Такі ж думки гуляли в моїй
очманілий від усього цього голові. Але, що всього там
так багато я оглядала лише до кінця нашої подорожі. Бо
вдень ми намагалися за 7-8 годин стояння в порту
побачити те, що люди не встигають побачити за все своє
життя проживання на своєму острові. А потім висунувши
язики встигнути потрапити на корабель, тому що нікого
чекати не будуть. У чому я особисто переконалася на
одному з островів, коли ми примчали на корабель без
2-х хвилин до відплиття. Людина 10 екіпажу стояли внизу
вже з нашими паспортами (які, до речі, були замкнені
в сейф, що знаходиться в закритій каюті!). Вони готові
були в останню хвилину залишити їх митникам, які теж
стояли і чекали на вулиці, готові схопити їх і з
душевною посмішкою повідомити, що ми стаємо острів'янами
на деякий час. Люди на всіх палубах кричали нам і
кричали "Ура!", Коли побачили нас, галопуючих по пристані.
Такий урочистої зустрічі у мене не було навіть на
весіллі!
Отже Пуерто-Ріко-місто, в яке ми прилетіли
вранці і встигли оглянути в шаленому темпі до відплиття
нашого супер готелю на воді. Злітна смуга знаходиться
між двох кварталів житлових будинків! Уявіть собі
проспект Горького, де замість машин сідають літаки це
аеропорт Пуерто-Рико! Ну закинули ми наші дрібнички на
корабель і пішли в стару частину міста. Кам'яна
бруківка, італо-іспанські вулички і пальми.К вечора нас
усіх спакували, розіпхали по каютах і в 18-00 за
місцевим часом віддали швартови. Корабель протрубив, як
мамонт і став з гідністю покидати цей теплий рай, куди
нам належало повернутися 7 днів потому. Так як з
їжею на нашій посудині було все продумано, тобто
набивати свій живіт можна було цілодобово, безкоштовно і
в будь-якому вигляді, починаючи від fast food в трусах
і майці, і закінчуючи італійським ресторанному в сукні
а-ля де порте, то ми вирішили почати з буфету, де
можна було вибрати, щось легкотравне як в їжі, так і
в одязі.